Що нового

в освітній сфері

20 квітня

Для шкільних їдалень України презентували збірник страв

Збірник страв для шкільних їдалень

Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити

У межах розвитку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативою першої леді Олени Зеленської, команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти. Збірник містить рецепти понад 600 страв і дає змогу ще більше урізноманітнити харчування учнів у школах України.

Презентація збірника відбулася в Києві у школі №281 за участю першої леді України Олена Зеленська, міністра освіти і науки Оксен Лісовий, міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко, шеф-кухаря Євгена Клопотенко та інших. Цей крок є продовженням реформи шкільного харчування, яка була ініційована раніше.

Перший збірник страв для шкільних їдалень було опубліковано в 2022 році. Він став одним із перших кроків до реформи шкільного харчування. Нині команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка вирішила створити збірник рекомендованих рецептур із більшою кількістю страв. Усі вони розроблені спільно з провідними нутриціологами та технологами України.

«Нашою метою було створити максимально повний збірник рецептур, щоб урізноманітнити вибір страв у шкільних їдальнях та показати, що харчуватися здорово — це смачно. Я впевнений, що сьогодні кожен зможе обрати для себе страви до душі з-понад 600 варіантів», — розповів автор збірника, шеф-кухар Євген Клопотенко.

Важливо, що усі страви із збірника відповідають вимогам постанови Кабінету міністрів №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». 

У збірнику розміщено 14 розділів і 621 рецептуру. Серед різноманіття страв є і традиційні українські, і популярні страви світової кухні, зокрема зі шкільного меню європейських країн.

Збірник складається не тільки з покрокових рецептів, а й технічних карток, що значно полегшать роботу шкільних кухарів. Вони адаптовані до різних форматів приготування: і на старому обладнані, й на сучасному. Крім того, кожна страва супроводжується прикладами подання та оформлення.

«Окремий фокус уваги в межах реформи — це підготовка кухарів. Нещодавно саме затвердили професійний стандарт «Кухар закладу освіти». Крім того, за підтримки партнерів створили кулінарні хаби для підготовки та підвищення кваліфікації кухарів. Минулого року в дев’яти областях України розпочали роботу 11 таких хабів, ще пʼять — відкрили вже цьогоріч. І стільки ж запрацюють до кінця весни», — зауважив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Окрім того, у збірнику враховані актуальні потреби дітей у харчуванні — запропоновано понад 80 альтернатив страв без лактози та глютену, а у кожній технічній картці зазначено наявні алергени.

«Тепер, навіть якщо у школі лише одна дитина має особливі потреби в харчуванні, то вона, як і інші діти, матиме доступ до здорової їжі», — акцентував міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Друковані примірники збірника будуть безкоштовно передані в заклади освіти, провідним фахівцям із впровадження реформи та активним учасникам змін шкільного харчування. 

Онлайн-версію збірника опубліковано у вільному доступі на порталі «ЗнаЇмо» та на сайті Cult Food за посиланням.

За матеріалами МОН

19 квітня

Україна вперше долучилася до Саміту освітніх інновацій

Участь України в Саміті інновацій та технологій

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

Нещодавно в США розпочався щорічний Глобальний саміт освітніх інновацій ASU+GSV, що збирає велику спільноту в понад 7 тисяч представників топкомпаній, урядовців та експертів у сфері освіти та технологій. Саміт є інвестиційною платформою, спрямованою на підвищення обсягу підтримки освіти та використання освітніх технологій.

Однією з важливих тем цього року стала освітня програма України, представлення якої вперше увійшло до порядку денного заходу.

На Саміті про освіту в Україні виступили перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець, президент Theirworld / GBC for Education Джастін ван Фліт та директор з питань міжнародної освіти в HP Inc. Чарлі Радмен. Вони обговорили роль технологій у забезпеченні сталості освіти в Україні в період війни на прикладі співпраці з Palantir, HP, Google, Microsoft та іншими лідерами big-tech.

Контроль за системою НАССР: чотири кроки

Особливу увагу було виокремлено щодо роботи Коаліції девайсів та використання гаджетів в навчанні. У березні організатори Саміту, GSV Ventures підтримали запуск фандрейзингової кампанії Коаліції для передавання 10 тисяч девайсів для дітей із прифронтових областей, що триватиме до кінця травня цього року.

Зокрема, під час заходу обговорювалась тема соціально-емоційного навчання та психологічної підтримки дітей, вчителів та батьків під час війни в Україні. Акцент на необхідності одночасного надання швидких послуг для учасників освітнього процесу та забезпечення системних трансформацій для вдосконалення психологічної підтримки.

За результатами обговорень під час участі у Саміті команді вдалося досягти нових домовленостей у межах Коаліції девайсів, про які буде оголошено вже незабаром.

Джерело: МОН

19 квітня

У МОН презентували результати аналітичного етапу розроблення реформи профільної середньої освіти

Розроблення реформи профільної середньої освіти

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Нині в Україні триває робота над розробленням Стратегії реформи профільної середньої освіти. 9 квітня відбулося обговорення результатів першого, аналітичного, етапу, під час якого досліджували передумови впровадження реформи.

Ініціаторами події стали Міністерство освіти і науки України й експертна підтримка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Насамперед упровадження реформи профільної середньої освіти передбачає: 

  • створення мережі закладів профільної середньої освіти, 
  • оновлення освітньої інфраструктури, 
  • розроблення нового сучасного змісту освіти, 
  • запровадження нової моделі організації освітнього процесу для посилення кадрового потенціалу.

Протягом 8 місяців понад 400 освітніх експертів працювали над аналітичним етапом розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти. 

Під час заходу було презентовано наступні результати:

  • комплексне дослідження передумов розвитку профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування й освітньої інфраструктури;
  • прогнозне оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
  • підходи до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.

У другій частині події учасники працювали над формуванням візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.

Одним із спікерів заходу став заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, який у своєму виступі розповів про проблеми профільної освіти та основні завдання реформи. 

«Для мене головні проблеми у профільній середній освіті, зокрема у ЗЗСО, — це відсутність вибору у старшокласників. Якщо є вибір, дитина вчиться брати на себе відповідальність. Іншою, не менш важливою, проблемою в сучасній освіті є нерівність між сільськими і міськими учнями, яку ми маємо подолати», — зауважив заступник очільника МОН. 

Зокрема він акцентував, що у 2029-2030 навчальному році в Україні розпочнеться етап, коли зі шкіл учнів випускатиметься більше, ніж вступатиме в академічні ліцеї. Через демографічну кризу відбуватиметься зменшення кількості учнів, тож нині в міністерстві особливу увагу надають плануванню мережі закладів освіти в сільській місцевості.

Як зазначив партнер компанії CIVITTA Дмитро Ливч, нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 рр. будуть учитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування. Проте з огляду на теперішню демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.

Щодо наступного етапу розроблення Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти, то він розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України. На заходах, які відбудуться протягом наступних двох місяців, заплановано презентувати результати аналітичного етапу розроблення Стратегії, демографічного прогнозу та варіантів політик упровадження реформи.

За інформацією МОН

18 квітня

Освітній серіал про залучення коштів для шкільних проєктів

Кошти для шкільних проєктів

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

Для педагогів і освітніх управлінців, а також усіх зацікавлених на «Дія.Освіта» вийшов новий серіал «Краудфандинг: як зібрати кошти на свій проєкт».

Освітній серіал доступний за посиланням

Насамперед, краудфандинг — це фінансова підтримка від благодійників, які зацікавленні у вашому проєкті. Кожен, хто прагне долучитися до фінансування, може ознайомитися з проєктом і відстежувати всі етапи його розвитку на відкритій краудфандинговій платформі.

У запропонованому серіалі є покрокова інструкція, яка допоможе освітянам докладніше ознайомитися з можливостями краудфандингу й способами залучення коштів на відновлення доступу до освіти або покращення умов навчання для учнів і учениць.

Зокрема, курс має 8 серій, кожна з яких триває до 10 хвилин. Під час перегляду користувачі дізнаються про:

  • етапи краудфандингу;
  • міжнародні й українські краудфандингові платформи;
  • стратегію та планування краудфандингових проєктів;
  • основи комунікації з цільовою аудиторією;
  • фундамент креативної піар-кампанії та залучення амбасадорів;
  • правила звітування та контакт із доброчинцями.

Серед спікерів проєкту:

  • Антон Тимошенко — стендап-комік, сценарист, радіоведучий, автор креативних зборів;
  • Сергій Лукачко — СЕО «Моє Місто», керівник корпоративно-соціальної відповідальності Netpeak Group;
  • Надія Пікуль — керівниця краудфандингової платформи «Доповідай»;
  • Наталя Попова — програмна менеджерка краудфандингової платформи «Моє Місто».

Також після перегляду серіалу освітяни й освітянки зможуть скласти фінальний тест і отримати сертифікати про підвищення кваліфікації обсягом 0,1 кредиту ЄКТС.

За інформацією НУШ

17 квітня

Українці можуть долучитися до інформаційної кампанії щодо кібербезпеки

Основи та навички кібербезпеки

Експертиза цінності документів: як провести

В Україні розпочинається всеукраїнська інформаційно-освітня кампанія з підвищення рівня кібербезпеки українців. Ініціатором та організатором кампанії є Представництво Фонду цивільних досліджень і розвитку США в Україні (CRDF Global в Україні) за підтримки Державного департаменту США.

Метою цієї кампанії є підвищення загального рівня обізнаності громадян про онлайн-загрози та навчити їх основ кібергігієни. Матеріали програми будуть корисними для підлітків, дорослих та людей літнього віку.

«Кібербезпека — особливо актуальна тема під час повномасштабної війни. І дуже важливо надавати їй увагу в школах. Ми бачимо, що чимало підлітків усе ще споживають багато контенту російських блогерів і вони менш захищені від шахрайств та маніпуляцій в інтернеті. Тож дуже доречно вводити цю тему в уроки, її вивчають у межах інформатичної, громадянської та історичної освітніх галузей. І потрібно, щоб про важливість кібербезпеки говорили не тільки в школах, а й удома чи медіа», — зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Кожен бажаючий може ознайомитися з простими та зрозумілими правилами кібербезпеки, а також перевірити свої знання за допомогою інтерактивної гри: це можна зробити за посиланням.

«Кібербезпека є важливою складовою національної безпеки України й колективної безпеки цивілізованого світу. І дбати про кібербезпеку має кожен громадянин, незалежно від соціального статусу чи вікової категорії, оскільки це безпосередньо впливає не лише на особисту безпеку, а й на безпеку в країні загалом. Тому для підвищення обізнаності інформування людей про потенційні кіберзагрози та надання їм необхідних навичок для ефективного зменшення ризиків, ми розпочинаємо цю інформаційну кампанію з кібергігієни», — акцентував заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк.

Зазначимо, що відповідна кампанія — це продовження першої успішної хвилі, яка тривала з вересня 2022 до вересня 2023 року. Вона постійно вдосконалюється, адаптуючись до нових загроз та залучаючи нових користувачів для створення безпечного онлайн-простору в Україні.

Джерело: МОН

17 квітня

Громади можуть надсилати свої заявки для отримання субвенції на шкільні укриття

Фінансування проєктів шкільних укриттів

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

У Міністерстві освіти і науки оголосили про початок проведення відбору проєктів для фінансування коштом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту. 

Згідно з Порядком та умовами надання субвенції, передбачено спрямування коштів виключно на:

  • реалізацію проєктів, пов’язаних із новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти;
  • реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, зокрема тих, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти, за умови подальшої можливості їхнього використання як споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів, протирадіаційних укриттів або сховищ;
  • завершення реалізації розпочатих у попередньому періоді проєктів, пов’язаних із новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти, які були профінансовані згідно з розподілом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти у 2023 році за умови готовності таких проєктів не менш як на 40% їхньої загальної вартості.

Важливо, щоб заклад освіти, який подає заявку на фінансування, відповідав наступним критеріям:

  • освітній процес здійснюється за дистанційною та/або змішаною формою навчання;
  • у закладі освіти відсутні захисні споруди цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття) чи найпростіші укриття, або наявні такі укриття, проте не використовуються закладами освіти та потребують капітального ремонту чи реконструкції;
  • кількість учнів у закладі освіти становить 200 та більше осіб;
  • після завершення реалізації проєкту збільшиться кількість здобувачів загальної середньої освіти, які зможуть навчатися за очною, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти;
  • об’єкт, який планується споруджувати коштом субвенції, має розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку проєктно-кошторисну документацію;
  • наданий обсяг субвенції гарантовано може бути використаний до кінця поточного року.

Обов’язкова умова надання субвенції — гарантія співфінансування коштом місцевого бюджету в обсягах не менших ніж визначені пунктом 5 Порядку та умов і першочергового спрямування коштів місцевого бюджету на реалізацію проєктів.

Пріоритетними стають заклади освіти, якщо вони:

  • мають статус опорного;
  • надали гарантії щодо організації навчання за очною формою, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти;
  • мають рішення засновника (розпорядника субвенції за місцевим бюджетом) щодо співфінансування проєкту в межах не нижче, ніж визначені пунктом 5 Порядку та умов;
  • мають нижчу вартість проєкту з розрахунку на одного здобувача освіти, працівника закладу освіти, для яких буде забезпечено укриття;
  • передбачили у проєктній (проєктно-кошторисній) документації розділу «Устаткування, меблі та інвентар»;
  • після завершення реалізації проєкту забезпечать навчання за очною формою для більшої кількості здобувачів освіти.

Як повідомили в МОН, до 3 травня 2024 року облдержадміністрації мають надіслати до відомства повний перелік проєктів. А до 10 травня 2024 року комісія МОН проведе перевірку достовірності поданої інформації та затвердить перелік об’єктів для фінансування коштом субвенції. 

Джерело: МОН

17 квітня

Як вплинула війна на розмір зарплат освітян?

Зарплата освітян під час війни

Як працювати з трудовими книжками під час воєнного стану

Після початку повномасштабного вторгнення росії в частини вчителів і вчительок зменшився розмір заробітної плати. Основними причини цього стали:

  • скорочення кількості робочих годин;
  • урізання частини виплат, які є додатковими до ставки (доплати, надбавки, премії тощо).

Такі тези зазначено в дослідженні «Умови праці вчителів і вчительок: вплив війни та перспективи змін», яке провів аналітичний центр «Cedos».

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна в прикріпленому документі. 

Відповідно до висновків експертів, скорочення кількості навчальних годин, і, відповідно, ставок, сталося, зокрема, через зменшення кількості учнів і учениць у закладах освіти, а отже, і кількості класів.

Як зазначено в результатах дослідження, загальна кількість вчительських ставок на початок 2023 року скоротилася на 8% порівняно з вереснем 2021 року. Щоправда, у деяких регіонах цей відсоток значно більший. Насамперед йдеться про області, частина територій яких тимчасово окупована або розташована в зоні активних бойових дій.

Наведемо порівняльні дані з вереснем 2021 року:

  • у Донецькій області на вересень 2022 року кількість ставок вчителів зменшилася на 31%, згодом — ще на 7%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 38%;
  • у Луганській області на вересень 2022 року — на 38%, згодом — ще на 18%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 56%;
  • у Запорізькій області на вересень 2022 року — на 17% (до січня 2023 року відсоток не змінився);
  • у Миколаївській області на вересень 2022 року — на 12%, згодом цей показник зріс на 1%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 11%;
  • у Харківській області на вересень 2022 року — на 19%, згодом (через деокупацію) цей показник зріс на 6%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 13%;
  • у Херсонській області на вересень 2022 року — на 46%, згодом (через деокупацію) цей показник зріс на 38%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 8%.

Окрім того, за словами аналітиків, через скасування фінансування варіативного компонента освітніх програм з державного бюджету засновники закладів освіти спонукали школи:

  • виключити з навчальних планів вибіркові предмети;
  • скасувати або обмежити поділ учнів і учениць на групи.

Такі дії також вплинули на кількість проведених вчителями уроків. 

Згідно з результатами дослідження, через повномасштабне вторгнення росії в Україну також різко зросла кількість учнів і учениць, які навчаються за сімейною та екстернатною формами:

  • на сімейній формі — у 14 разів за півтора року (з 4 695 осіб у 2021 році до 64 409 осіб у 2022 році);
  • на екстернатній формі — майже втричі (з 11 346 осіб у 2021 році до 33 520 осіб у 2022 році.

Проте кількість оплачуваних годин за роботу з такими учнями (оцінювання, консультації тощо) є незначною й не входить до розрахунку освітньої субвенції (оплату такої праці фінансують місцеві бюджети).

За матеріалами НУШ

16 квітня

Як розрахувати результат НМТ-2024 за 200-бальною шкалою?

Результат НМТ-2024 за 200-бальною шкалою

Атестаційні листи: алгоритм роботи

Цьогоріч основна сесія Національного мультипредметного тесту проходитиме з 14 травня до 25 червня, а додаткова — з 11 до 19 липня. 

Відповідно до особливостей проведення НМТ-2024, майбутні абітурієнти й абітурієнтки складатимуть тести з чотирьох предметів (три обов’язкові та один на вибір).

Після виконання всіх завдань учасники й учасниці НМТ дізнаються кількість набраних тестових балів за кожен блок. Для конкурсного відбору в межах вступної кампанії їх переведуть в шкалу 100 — 200 балів.

Зокрема це можуть зробити абітурієнти й абітурієнтки самостійно, для того щоб завчасно розрахувати власні шанси на вступ до закладу вищої освіти. 

Таблиці переведення подані в додатку 5 до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році.

Для того, щоб отримати по 100 рейтингових балів за кожен блок, майбутні вступники мають набрати як мінімум:

  • 5 балів з математики, іноземної мови, фізики;
  • 6 балів — з хімії;
  • 7 балів — з української мови, української літератури, географії та біології;
  • 8 балів — з історії України.

Детальніше ознайомитися з таблицями для перерахунку балів НМТ-2024 можна в прикріпленому документі. 

За інформацією НУШ

16 квітня

Для громад провели воркшопи щодо подання проєктів на фінансування укриттів

Подання проєктів для отримання держфінансування

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Міністерство освіти і науки спільно з командою Міністерства відновлення завершили серію воркшопів для українських регіонів про те, як працювати з екосистемою DREAM. Цьогоріч ця платформа є ключовим інструментом для подання проєктів на отримання державної субвенції на укриття та харчоблоки в закладах загальної середньої освіти.

Протягом двох тижнів до вебінарів долучилися понад 2,5 тисячі представників громад і обласних адміністрацій з 23 областей України. Учасники дізналися про переваги й можливості екосистеми DREAM, як користуватися платформою та подати проєкти на отримання субвенції.

До роботи з платформою вже залучено 815 органів влади та місцевого самоврядування (громади, обласні адміністрації, центральні органи виконавчої влади). Станом на 16 квітня в систему внесено 79 проєктів на облаштування укриттів у закладах освіти, які, за попередніми оцінками, можуть претендувати на фінансування коштом субвенції.

Цього року МОН стало першим міністерством, яке використовує екосистему DREAM для розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів.

Зокрема, ця система є зручною для представників ОВА для того, щоб переглянути всі проєкти та надати комісії МОН свій перелік пріоритетних з огляду на стратегічне бачення розвитку регіону та безпекову ситуацію.

Зауважимо, що в 2024 році субвенцію спрямовують лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання.

Проте якщо громади цього року не отримають субвенцію, то вони зможуть отримати кошти в наступному році або залучити фінансування з інших джерел, наприклад, від партнерів із розвитку або інвесторів завдяки публікації даних про проєкти в екосистемі DREAM.

Базові інструкції щодо реєстрації та подання заявки на платформу можна переглянути за посиланням.

За інформацією МОН

16 квітня

У МОН пояснили за якими критеріями вишам нараховуватимуть фінансування

Зміни щодо фінансування вишів

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Фінансування державою вишів України залежатиме від 5 критеріїв. Основним буде кількість студентів-бюджетників.

Такі зміни зазначено в формульному принципі щодо розподілу бюджетного фінансування між закладами вищої освіти. Цьогоріч Міністерство освіти і науки відновлю роботу над ним. 

Формульний принцип фінансування передбачає, що розмір виділених держкоштів для кожного університету визначатимуть з огляду на кілька критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.

Серед головних критеріїв — кількість вступників, які обрали навчання в конкретному закладі освіти на державному замовленні.

Як зауважив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, це сприятиме підвищенню адресності використання державних коштів.

«Ми робимо крок до реалізації важливого принципу управління в системі вищої освіти — "гроші ходять за студентом". Тобто державне фінансування залежить не від того, скільки потенційно міг би забезпечити той чи інший ЗВО, а від реальної кількості студентів, які обрали саме цей університет, виборовши право на навчання за кошти державного бюджету», — зазначив заступник очільника МОН.

Формула також враховуватиме наукову практику чи діяльність, тобто кількість коштів, які ЗВО заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки.

Ще однією складовою формули стане показник інтернаціоналізації, тобто місце в міжнародних рейтингах або участь у європейських проєктах Еразмус+.

Зокрема, вагомою складовою буде показник працевлаштування випускників.

До формули також враховуватимуть регіональний коефіцієнт, аби підтримати заклади освіти з прифронтових регіонів.

Нагадаємо, що формульний підхід розподілу фінансування впровадили у 2020 році. Проте його призупинили після 24 лютого 2022 року.

Джерело: МОН

15 квітня

Литва виділила 400 тисяч євро для безпеки українських закладів освіти

Фінансова підтримка українських закладів освіти

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Уряд Литви виділить 400 тисяч євро на встановлення в українських закладах освіти металодетекторів. Зокрема, гроші також скерують на реабілітацію українських військових. 

Таку інформацію повідомила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте під час зустрічі міністрів внутрішніх справ України та країн Балтії. 

Протягом заходу учасники обговорювали питання безпеки України на тлі посилення атак росії на цивільну та критичну інфраструктуру держави.

За словами Агне Білотайте, її країна готова надати 400 тисяч євро на закупівлю металодетекторів для навчальних закладів, а також на реабілітацію українських військових.

«Будьте впевнені, що ми підтримуємо вас і стоїмо на вашому боці у час, коли ви боретеся за наші спільні цінності», — зауважила міністерка внутрішніх справ Литви.

Нагадаємо, що раніше 2024 року Литва пообіцяла надати нашій державі довгостроковий пакет підтримки в розмірі 200 мільйонів євро (приблизно 215 мільйонів доларів) і пообіцяла продовжувати підтримувати країну.

За матеріалами МЗС України

15 квітня

Українські школярі отримали 39 тисяч ноутбуків від ЮНІСЕФ

Українські школярі отримали 39 тисяч ноутбуків від ЮНІСЕФ

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

У квітні 2024 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН передав приблизно 39 тисяч ноутбуків для того, щоб полегшити учням середніх і старших класів у восьми областях доступ до освіти. Ця подія відбулася в межах Коаліції девайсів — об’єднання організацій, бізнесу, урядів і меценатів для учнів та освітян.

«Доступ до освіти — фундаментальне право кожної дитини. Війна призвела до закриття шкіл, що своєю чергою ускладнило дітям доступ до їхнього основного права — права на освіту. Тому ЮНІСЕФ підтримує освітній процес в Україні, щоб наголосити на важливості безперервної освіти для дітей у всіх форматах, зокрема дистанційного навчання за допомогою цифрових пристроїв. Використання комплексних стратегій здатне запобігти подальшим освітнім втратам та допоможе надолужити знання», — зауважив голова ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Ноутбуки отримали діти із вразливих категорій (діти-ВПО, діти з інвалідністю, з малозабезпечених сімей, діти, позбавлені батьківського піклування), які наразі перебувають на Запоріжжі, Харківщині та Херсонщині. Таким чином ЮНІСЕФ вдалося задовільнити критичну потребу цих школярів у пристроях для дистанційного навчання.

Зокрема, учні з Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Сумської та Чернігівської областей також отримали ноутбуки для навчання. Разом із місцевими органами управління освітою пристрої розподілять серед закладів освіти, які надаватимуть їх у тимчасове користування учням.

«Там, де очне навчання нині неможливе через близькість до фронту чи відсутність у школі укриття, наше завдання — забезпечити дітей девайсами для навчання. Гаджет для них — це і про доступ до освіти, і про спілкування з однолітками, і про можливість отримувати підтримку від вчителів. І я вдячний нашим партнерам за всю надану українським дітям допомогу. Це однозначно інвестиція у стале майбутнє», –– наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За інформацією МОН

15 квітня

Уряд затвердив правила розподілу субвенції на укриття в закладах загальної середньої освіти

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти», якою затвердив механізм розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти у 2024 році. 

«Пріоритетне завдання МОН — відновити доступ до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. Базова потреба — наявність укриттів у школах. Тому цьогорічна субвенція на їхній ремонт та будівництво становить 2,5 мільярда гривень. Ухвалені урядом правила дозволять прозоріше та ефективніше створити безпечні освітні простори в громадах, щоб повернути дітей до очного навчання», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

Субвенцію на укриття у 2024 році буде спрямовано лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання

8 пріоритетних областей та граничні обсяги надання субвенції на облаштування безпечних умов для кожної з них: 

  • Харківська область — 500 млн грн;
  • Дніпропетровська область — 500 млн грн;
  • Запорізька область — 500 млн грн;
  • Миколаївська область — 200 млн грн;
  • Херсонська область — 200 млн грн;
  • Одеська область — 150 млн грн;
  • Сумська область — 150 млн грн;
  • Чернігівська область — 150 млн грн.

150 мільйонів гривень субвенції буде спрямовано на завершення реалізації проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовані та завершені мінімум на 40%. 

Цього року всі проєкти з капітального ремонту або будівництва укриттів громади подаватимуть через систему DREAM — прозоро та публічно. 

Серед головних умов: 

  • наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця;
  • у ЗЗСО навчається не менш ніж 200 дітей;
  • підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади;
  • проєкт повинен бути завершений у цьому році.

Джерело: МОН

15 квітня

Реформа профільної середньої освіти: підбито підсумки аналітичного етапу розробки Стратегії

Реформа профільної середньої освіти: підбито підсумки аналітичного етапу розробки Стратегії

Експертиза цінності документів: як провести

Під час заходу були презентовані результати:

  • комплексного дослідження передумов розвитку  профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування та освітньої інфраструктури;
  • прогнозного оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
  • підходів до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.

Також учасники заходу працювали над формуванням візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.

«Ця реформа не лише про те, як буде виглядати профільна середня освіта, а й про те, як буде формуватися наше суспільство, якими особистостями стануть учні, як вони будуть підготовлені до майбутнього життя. Це все закладатиметься під час навчання у профільній школі. Адже результати подібних глобальних реформ можна побачити через 3-4 чи п’ять, а іноді й 12 років. І наше завдання – забезпечити сталість змін, підготувати систему освіти до її наступних етапів. Адже освіта – це фундамент відновлення країни», - зазначив Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України.

Наступний етап розробки Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України. На заходах, які пройдуть протягом наступних двох місяців, заплановано представити результати аналітичного етапу розробки Стратегії, демографічного прогнозу та варіантів політик впровадження реформи.

 

11 квітня

Понад 304 мільйонів гривень передбачено для підтримки учнів з ООП

Субвенція на підтримку дітей з ООП

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив постанову про надання у 2024 році субвенції місцевим бюджетам на підтримку вихованців, учнів і студентів з особливими освітніми потребами.

Таким чином з державного бюджету виділять понад 304 мільйони гривень, які розподілять між громадами у 2 етапи:

  • у першому етапі — понад 203 мільйони гривень;
  • у другому (вересень 2024 року) — понад 101 мільйон гривень (з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року).

Ці кошти передбачені для підтримки учнів і студентів з ООП, які навчаються в інклюзивних групах та класах закладів дошкільної, загальної середньої й професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня 2024 року.

Зокрема, Уряд України вніс зміни до «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП». Згідно з нововведеннями:

  • корекційно-розвиткові заняття, які проводили для дітей з ООП протягом останніх трьох місяців будуть оплачені та продовжені;
  • громади матимуть можливість використовувати залишки коштів, що утворилися за останні кілька років.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, зміни до постанови також передбачають удосконалення механізму повернення невикористаних залишків субвенції з рахунків територіальних громад на рахунки обласних бюджетів.

Джерело: МОН

11 квітня

У МОН опублікували звіт щодо травматизму в закладах освіти

Рівень травматизму в закладах освіти

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

У 2023 році зафіксували:

  • 3 879 нещасних випадків серед учнів під час освітнього процесу (9 зі смертельними наслідками);
  • 395 нещасних випадків невиробничого травматизму учнів зі смертельними наслідками (ДТП, утоплення, навмисне самоушкодження тощо).

Такі дані зазначили в звіті Міністерства освіти і науки України «Про стан травматизму серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти за 2023 рік».

Відповідно до документу МОН, на динаміку отримання травм учнями здебільшого вплинули зовнішні причини. Таким чином із переходом закладів освіти на дистанційний режим роботи через війну в країні кількість травм значно зменшилася. Проте з поверненням в офлайн у більшості регіонів за 2023 рік спостерігається значне збільшення нещасних випадків.

Найбільшу кількість нещасних випадків серед учнів у 2023 році зареєстрували в:

  • Житомирській області — 331 випадок;
  • Рівненській області — 313 випадки;
  • Вінницькій області — 277 випадків;
  • Закарпатській області — 271 випадок;
  • Черкаській області — 233 випадки.

Як повідомляють у відомстві, протягом 2019 — 2023 років 73% всіх травм у закладах освіти діти отримали під час перерв, занять із фізкультури та рухливих ігор.

Зокрема, у 2023 році сталося 139 нещасних випадків серед освітян. Із них 8 — зі смертельними наслідками, а 7 — із тяжкими (у тому числі з можливою інвалідністю).

Згідно з даними МОН, основна причина виробничого травматизму — людський фактор. Насамперед це недоліки й упущення в організації охорони праці з боку керівництва закладів освіти, а також нехтування освітянами особистою безпекою.

Окрім того, в освітньому відомстві наголосили, що застраховані особи, потерпілі внаслідок нещасного випадку на роботі, члени їх сімей, а також страхувальники мають звертатися з усіх питань до органів Пенсійного фонду України.

На думку фахівців МОН, покращення ситуації можливе в разі комплексного підходу до проблеми профілактики травматизму на всіх рівнях та має включати як внесення змін у законодавчі та нормативно-правові акти, так і переосмислення ставлення учнів та освітян до особистої безпеки.

Детальніше ознайомитися з матеріалами звіту можна в прикріпленому документі. 

За матеріалами МОН

10 квітня

Для українських школярів за кордоном створять систему електронного обліку

Облік учнів за кордоном

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій планують запровадити єдиний електронний облік українських учнів, які разом з родинами зараз перебувають за кордоном.

Учасники спеціальної наради під головуванням віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук обговорили цю ініціативу. 

Як зауважили у відомстві, сьогодні чимало учнів і учениць за кордоном навчаються або є екстернами Державного ліцею «Міжнародна українська школа» (МУШ). Для того, щоб вступити до цього закладу, батьки або офіційні представники дітей можуть надіслати українські особові справи школярів і школярок поштою.

Проте наразі немає системного рішення, яке б дало змогу проводити облік українських учнів за кордоном. Саме тому в Мінреінтеграції запропонували розв’язати відповідне питання шляхом можливого запровадження єдиного електронного обліку для ведення особових справ.

Під час наради учасники запропонували дати змогу МУШ приймати документи учнів в електронному вигляді, а також розробити всі необхідні роз’яснення. Крім того, відповідно до обговорення, «Міжнародна українська школа» має стати освітнім осередком, на базі якого зосереджуватиметься вся співпраця з українськими школами за кордоном.

За інформацією Мінреінтеграції

10 квітня

Долучайтеся до освітніх лекцій від Ukraine Global Faculty та міжнародних експертів

Освітні лекції від Ukraine Global Faculty

Експертиза цінності документів: як провести

В організації Ukraine Global Faculty оголосили про нову серію лекцій, які відбудуться у травні 2024 р. Спікерами лекцій стали провідні міжнародні експерти, які поділяться своїми знаннями та досвідом. 

Саме тому в Міністерстві освіти і науки запрошують освітян приєднатися та розширити свій кругозір і поглибити знання. 

Переваги участі в спільноті Ukraine Global Faculty:

  • навчання — безкоштовне;
  • всі лекції — в синхронному перекладені на українську мову;
  • постійний доступ до записів лекцій — 24/7;
  • можливість задати питання спікерам через Q&A-чат;
  • за результатами проходження лекції ви отримаєте сертифікат участі.

У програмі запропонованих заходів:

  1. Онлайн лекція доцента, директора магістерської програми зі штучного інтелекту у Наньянському технологічному університеті (Сінгапур) Dr. Adams Wai-Kin Kong — «Risk and Safety Concerns in Deep Networks».
    Дата та час — 06 травня 2024 о 20:00
    Реєстрація за посиланням

  2. Онлайн лекція PhD, MBA, MA старшого викладача стратегії та інновацій бізнес-школи університету Оксфорд Брукс (Великобританія) Surja Datta — «Strategic Optionality: Pathways Through Disruptive Uncertainty».
    Дата та час — 16 травня 2024 о 19:00
    Реєстрація за посиланням

  3. Онлайн лекція професора кафедри хімії в Коледжі мистецтв і науки Університету Міссурі, науковця у галузі комп'ютерної біофізики та розробки ліків Dmitri Kireev — «Chromatin biophysics».
    Дата та час — 23 травня 2024 о 19:00
    Реєстрація за посиланням

  4. Онлайн лекція директора з питань освіти в Coursetune, старшого наукового співробітника Академії вищої освіти, засновника The Grad Academy Jonathan Cisco — «The U.S. Approach to Conquering Academic Writing».
    Дата та час — 29 травня 2024 о 19:00
    Реєстрація за посиланням

Джерело: МОН

10 квітня

Кабмін ухвалив постанову про надання субвенції для дітей з ООП

Субвенція для дітей з ООП

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

У Кабінеті Міністрів ухвалили постанову про «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2024 році» з метою підтримки осіб з ООП. 

У відповідному документі затверджено розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП відповідно до кількісних показників осіб з ООП, які навчаються в інклюзивних групах та класах закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня 2024 року. Зокрема, внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Серед основних змін:

  • корекційно-розвиткові заняття, які проводилися для дітей з ООП протягом останніх трьох місяців будуть оплачені та продовжені;
  • громади також матимуть можливість використовувати залишки коштів, що утворилися за останні кілька років.

Таким чином у державному бюджеті передбачено суму понад 304 мільйонів гривень, яку буде розподілено у два етапи. Другий етап заплановано на вересень, з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.

Для першого етапу виділено понад 203 мільйони гривень, у другому (у вересні) буде розподілено понад 101 мільйон гривень з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.

За інформацією МОН

10 квітня

У МОН розповіли про мету змін у навчанні старшої школи та період їх втілення

Зміни в навчанні старшої школи

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

У Міністерстві освіти і науки опублікували роз’яснення про те, якою має бути профільна середня освіта в Україні. Зокрема про ключову мету змін, деталі реформи та коли планується її втілення.

Насамперед, реформа профільної середньої освіти має поліпшити якість освіти та подолати освітні нерівності:

  • можливість обирати напрям навчання та курси / предмети;
  • збільшення строків здобуття повної загальної середньої освіти до 12 років;
  • відокремлення старшої школи від початкової (1-4 класи) і, можливо, базової (5-9 класи);
  • забезпечення сучасним обладнанням і підвищення кваліфікації вчителів;
  • якісна профорієнтація. 

Учень / учениця після 9 класу матиме змогу вступити в академічний ліцей або до закладу професійної освіти чи коледж.

Як зауважили в освітньому відомстві, уже в 2025 році розпочнеться пілотування реформи, а в 2027 році заплановано впровадження реформи в 10 класах. Зокрема, передбачено, що перший випуск 12 класу буде в 2030 році. 

За роз’ясненнями МОН, впровадження профільної середньої освіти має такі мети:

  • зробити освіту доброчесною, адже завелика кількість предметів призводить до списування, бо учні не встигають вивчати все на однаково глибокому рівні;
  • надати можливість реалізуватися через вибір профілю навчання та предметів;
  • запровадити компетентісний підхід, тому що школа має давати не тільки енциклопедичні знання, а й прикладні;
  • посилити педагогіку партнерства в школах — вони мають відмовлятися від радянської ієрархії;
  • зробити дитиноцентризм цінністю освіти: школа має підтримувати учнів у розкритті талантів та самореалізації;
  • посилити спроможність шкіл розвивати критичне мислення. Потрібно перевіряти, зважувати, цікавитися, уміти ставити правильні запитання — навички, які потрібні в сучасному світі.  

Окрім того, учнівство зможе самостійно обрати профіль навчання, а також додатково предмети в межах цього профілю і поза ним. Водночас буде обов’язкове для всіх ядро. 

Оновлені великі ліцеї зможуть пропонувати учням різні профілі та багато додаткових курсів. Такий вибір неможливо реалізувати з одним класом на паралелі. 

Також старша школа потребує дорогого обладнання: для лабораторій, STEM і кабінетів інформатики тощо. Учні не мають користуватися обладнанням з минулого століття. 

За матеріалами МОН

10 квітня

Майбутнім вступникам потрібно перевірити персональні кабінети

Потрібно перевірити, чи успішно вони зареєструвались на тестування. Оскільки декому потрібно буде поправити інформацію.

В УЦОЯО зауважують, що здебільшого деякі заявки не відповідають вимогам через не правильне завантаження копій документів. Наприклад, завантаження скриншота електронної копії документа в мобільному застосунку Дія замість сканкопії або фотокопії документа, що посвідчує особу, або завантаження копії документа, що підтверджує інформацію про освіту, що не відповідає вимогам.

Вступники мають виправити помилки й повторно надіслати копії документів на перевірку до регіонального центру оцінювання якості освіти не пізніше 15 квітня. 

Джерело: УЦОЯО

7 квітня

У МОН створюють Концепцію надання логопедичних послуг

Надання логопедичних послуг

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

У Міністерстві освіти і науки працюють над створенням Концепції надання логопедичних послуг у системі освіти. 

Таку інформацію зазначено в наказі відомства. 

Для розроблення Концепції надання логопедичних послуг працює робоча група. Про її склад можна ознайомитися в документі наказу.

Насамперед, до 15 травня 2024 року робоча група має розробити згадану вище Концепцію, а також:

  • положення про логопедичні пункти в системі освіти;
  • методичні рекомендації щодо впровадження оновлених підходів до забезпечення надання логопедичних послуг у системі освіти.

Відповідно до наказу МОН, до 1 липня 2024 року Директорат шкільної та інклюзивної освіти має опрацювати надані пропозиції та подати на затвердження керівництву МОН відповідний наказ.

Розроблення Концепції надання логопедичних послуг відбувається у межах Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

За матеріалами НУШ

7 квітня

Затверджено Кодекс для проєктування харчоблоків у закладах освіти

Проєктування харчоблоків у закладах освіти

Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити

У березні 2024 року було ухвалено Кодекс усталеної практики 4:2024 «Настанова з проєктування при будівництві приміщень харчоблоків закладів дошкільної та загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до моделей організації харчування».

Вже з 1 травня 2024 року цей Кодекс набуде чинності та застосовуватиметься під час проєктування приміщень харчоблоків закладів дошкільної, загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності та підпорядкування.

Відповідний Кодекс затвердили в Національному органі стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Насамперед документ визначає загальні підходи до проєктування приміщень для організації харчування відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Це є важливим кроком для реалізації реформи шкільного харчування, оскільки Кодекс є інструментом виконання пункту 11 стратегічної цілі №2 реформи щодо відновлення та модернізації харчоблоків із застосуванням новітніх технологій, підвищенням енергоефективності та дотриманням принципів НАССР.

Проєктний офіс реформи шкільного харчування, Національна асоціація громадського харчування, Мінінфраструктури за підтримки ЮНІСЕФ наприкінці квітня проведуть навчальний форум для проєктувальників, архітекторів та проєктних організацій. Це дозволить забезпечити якісне розроблення проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та ремонт харчоблоків у закладах освіти.

За інформацією МОН

7 квітня

Вимоги МОН щодо надання коштів на шкільні укриття та харчоблоки

Освітня субвенція на укриття та харчоблоки

Автономізація фінансів ЗДО: розв’язуємо робочі ситуації

Міністерство освіти і науки України розпочало проведення інформаційних зустрічей з представниками громад щодо розподілу субвенцій на ремонт і будівництво укриттів та модернізацію харчоблоків у закладах освіти. 

Цього року в МОН застосовуватимуть новий механізм розподілу субвенцій на укриття та харчоблоки — подання проєктів громадами через платформу DREAM і бальну систему, завдяки якій визначатимуть, які з цих проєктів отримають державне фінансування.

Як зауважили в освітньому відомстві, цьогорічна субвенція на ремонт і будівництво укриттів становить 2,5 мільярда гривень. Зокрема, пріоритетом МОН є повернення десятків тисяч українських школярів до очного навчання там, де це можливо. І в межах цього виділено кошти на укриття.

«Один із пріоритетів Міністерства освіти і науки України — повернути якомога більше дітей до очного навчання в тих регіонах, де дозволяє безпекова ситуація. Маємо тисячі дітей, які сьогодні навчаються дистанційно, але за наявності укриття зможуть повернутися до очного навчання. Тому впроваджуємо нову систему розподілення коштів на укриття, яка дасть змогу ефективніше та прозоріше фінансувати облаштування безпечного освітнього середовища», — акцентував заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Головні вимоги для отримання субвенції на укриття:

  • наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт укриття; 
  • у закладі освіти має навчатися не менше ніж 200 дітей;
  • проєкт має бути завершено до кінця 2024 року;
  • підтверджене співфінансування від громади не менше ніж 10% від загальної вартості проєкту.

Коли проєкт буде додано до системи DREAM, то вона автоматично розрахує бали відповідно до критеріїв. Їх усього сім: безпечність, підготовленість, співфінансування, фінансова ефективність, сталість, посилення спроможності громади й додатковий вплив проєкту.

Детальніше ознайомитися з умовами отримання субвенції та критеріями оцінювання проєктів можна на онлайн-платформі «Моя Фортеця».

Щодо модернізації харчоблоків, то цьогоріч у державному бюджеті на це передбачено 1,5 мільярда гривень.

Серед основних вимог на отримання субвенції для модернізації харчоблоків та їдалень:

  • кількість учнів у ЗЗСО (для модернізації базової кухні у закладі повинно навчатись):
    • не менше ніж 600 учнів для Києва й обласних центрів; 
    • 300 учнів для міських територіальних громад (ТГ) і закладів спільної власності обласних рад; 
    • 200 учнів для сільських і селищних ТГ.

Якщо це стосується опорної кухні, то 1500, 1000 та 700 учнів відповідно до регіону;

  • наявність проєктно-кошторисної документації або технічного завдання на проєктування;
  • створення протягом року або наявність у регіоні фабрики-кухні, у якій заплановано реалізацію проєкту;
  • наявність кількох прилеглих закладів освіти-отримувачів послуг до ЗЗСО, у якому буде опорна кухня;
  • безпечність умов освітнього процесу (очне / змішане навчання, наявність укриттів або передбачено облаштування до кінця календарного року);
  • співфінансування з місцевих бюджетів не менш як 10%;
  • комплексний підхід, який передбачає придбання обладнання, реконструкцію та/або капітальний ремонт приміщень; 
  • строк завершення проєкту — до кінця поточного року.

Зокрема, МОН проводитиме онлайн-воркшопи з подання заявок на фінансування укриттів і харчоблоків через систему DREAM — зареєструватися тут.

Джерело: МОН

5 квітня

Весняна поетична вікторина: вітаємо переможця!

Весняна поетична вікторина у березневому номері — життєствердна. Саме такою ми її задумували і радіємо, що ви це відчули:

Шановна редакціє! Дякую за таку цікаву, а головне життєствердну вікторину! Сьогодні у вирії таких непростих, часто складних та сумних подій дуже потрібні позитивні емоції. Поезія, весна, сонечко — є тими моментами, які допомагають жити та вірити в найкраще, в перемогу!

Настав час підбити підсумки. Ми отримали 76 відповідей. Учасників, які відповіли правильно на всі запитання й вийшли у фінал, було 45!
Переможницею вікторини стала Зоряна Демчук, директор львівського закладу освіти. Щиро вітаємо й даруємо пані Зоряні «Антологію української поезії ХХ ст.».

Весняна поетична вікторина: вітаємо переможця!
Любі читачі, дякуємо всім за участь у вікторині. Поети весняними віршами надихнули вас, а ви надихнули нас. Бажаємо вам сили й віри. Тримаймося! Залишайтеся з нами ♥


Як визначили переможця

5 квітня

Для дітей за кордоном розвиватимуть платформу екстернальної освіти

Навчання українських дітей за кордоном

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Україна розвиватиме платформу для екстернальної освіти дітей, які перебувають за кордоном. Адже для чималої кількості учнів рідними стали не українські, а закордонні школи.

Про це зазначив народний депутат Роман Грищук. 

Зокрема він зауважив, що діти-біженці, яким зараз 6 років, не мають своєї школи в Україні. Через війну в Україні рідними школами для таких дітей стали заклади в Польщі, Німеччині, Чехії тощо. До того ж кількість таких дітей зростає. 

«Вже пів року як перейшов від парадигми "повертати дітей в Україну", до підходу "ми маємо тримати зв'язок з родиною, з дитиною". Державі необхідно тримати зв'язок із такими родинами та дітьми, щоб вони отримували додаткові знання з українського компоненту», – акцентував народний депутат.

Як наголосив Роман Грищук, значною проблемою є те, що нині існує певна кількість дітей, яких держава не бачить ні у вітчизняній системі освіти, ні в іноземній.

Джерело: Інтерфакс-Україна

5 квітня

Українські школи у прифронтових районах отримали гаджети для навчання

Девайси для школярів сільських шкіл

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Незважаючи на військові дії в Україні, у сфері освіти активно триває розбудова потенціалу цифрової школи.

Таким чином реалізується проєкт «Надання цифрових інструментів для подолання відставання у навчанні, соціально-емоційного розвитку та оцінки стану психічного здоров'я для найбільш вразливих 35 тисяч дітей у сільській місцевості» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України, БО «100% життя» та ГО «Українська посмішка». 

Зокрема проєкт має поліпшити навчальний процес і підтримати психоемоційне здоров'я молодших школярів у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях. Для цього класи в цих регіонах забезпечують гаджетами з унікальним контентом еKidz.

Нещодавно Україна отримала 900 девайсів із eKidz для розвитку основних навичок читання та вивчення української мови. Найближчим часом їх доставлять до 6 регіонів. Перші 80+ ноутбуків отримали 9 сільських шкіл прифронтових громад Запоріжжя. 18 шкіл Дніпропетровської області вже отримали 182 планшети.

Відповідну ініціативу проводять у межах роботи Коаліції девайсів — об'єднання організацій, бізнесу, урядів і меценатів, — що забезпечуватиме пристроями для онлайн-навчання українських учнів і вчителів. Коаліцію розпочато в Великій Британії за участю Фундації Олени Зеленської, МОН і Мінцифри.

За інформацією МОН

4 квітня

Розумна фізкультура дистанційно: методичні основи та лайфхаки від практиків

Розумна фізкультура дистанційно: методичні основи та лайфхаки від практиків
Існує думка, що фізична культура — це лише засіб розвитку фізичних якостей. Пропонуємо інноваційний досвід колег із Запоріжжя, який доводить, що під впливом засобів фізичної культури формуються ключові компетентності дошкільників, які поруч та далеко.
Завітайте на вебінар та ознайомтеся з інноваційною технологією «Розумна фізкультура».
Під час вебінару дізнаєтеся про:
  • Особливості технології «Розумна фізкультура»
  • Види компетентнісно орієнтованих рухових завдань, які варто пропонувати дітям у дистанційному форматі
  • Використання онлайн-дошки Padlet під час планування дистанційних занять з фізкультури
  • Підходи до онлайн-моніторингу рівня сформованості рухової та здоров’язбережувальної компетентності дітей дошкільного віку, які поруч та далеко 

3 квітня

Як зміниться система старшої профільної освіти в закладах України?

Реформа старшої профільної освіти в закладах України

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення загальнообов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься. Однак пропорційно до цього кожного року учні матимуть більше часу на вивчення тих предметів, які їх цікавлять у межах профілю, або в які вони б хотіли більше заглиблюватися для загального розвитку.

Таку інформацію зазначив директор Директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний під час форуму «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)».

Як він зауважив, стратегія індивідуального навчання учнівства в межах кожного профілю передбачатиме 4 «кошики» дисциплін і відповідних годин на їх вивчення. Серед них:

  • обов’язкові предмети для всіх учнів, незалежно від обраного профілю чи специфіки закладу освіти;
  • обов’язкові предмети в межах обраного профілю;
  • години на вивчення профільних предметів за вибором, які можна реалізувати як на поглиблене вивчення певних дисциплін (наприклад, математики, якщо це математичний профіль), а також курсів, пов’язаних із цим профілем (наприклад, курсу «Big data» для математичного й технологічного профілів);
  • предмети за вільним вибором — наприклад, учні, які обрали математичний профіль, але цікавляться хімією чи літературою, зможуть також вивчати ці предмети.

Зокрема зменшиться кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін з 10 по 12 класи, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме. Наприклад:

  • на вивчення обов’язкових курсів / предметів у 10 класі передбачено 840 годин, в 11 — 630, у 12 — 420;
  • на вивчення обов’язкових курсів / предметів за обраним профілем у 10 класі — 280 годин, в 11 класі — 315, у 12 класі — 420;
  • на вивчення вибіркових курсів / предметів у 10 класі — 140 годин, в 11 класі — 315 годин, у 12 класі — 420 годин.

«Кількість годин для вивчення обов’язкових дисциплін у 10 класі більша. Це пов’язано з потребою надолуження освітніх втрат, перевідкриття предметів. Так учні зможуть здобути ту базу, від якої можна буде рухатися далі й визначати свої зацікавлення. Ця обов’язковість спадає з кожним роком навчання. Так само, з кожним роком дзеркально зростає можливість вибору», — акцентував Ігор Хворостяний.

Окрім того, він підкреслив, що наразі в стандарті освіти представлені дев’ять освітніх галузей, однак вони не обов’язково дорівнюють профілям. Тому що профілі можуть бути: моногалузеві, пов’язані з однією галуззю стандарту або полігалузеві, пов’язані з декількома галузями.

«Наприклад якийсь заклад освіти планує обрати собі математичний профіль. Тоді його ядром стане галузь математики. Однак, інший ліцей може обрати собі профіль “STEM”, який уже включатиме галузі природничих наук, технологій та інформатики, технічної творчості й математики», — роз’яснив освітній експерт.

Також Академія педагогічних наук визначила три кластери, на які можуть орієнтуватися заклади освіти під час вибору профілів:

  • STEM;
  • мовно-літературний;
  • суспільно-гуманітарний.

За словами Ігоря Хворостяного, для формування академічними ліцеями профілів безумовно необхідна співучасть і співпраця засновників закладів освіти, самих шкіл, учнівства й батьків, а також аналіз суспільних пріоритетів, запитів та очікувань громади.

Джерело: НУШ

3 квітня

Долучайтеся до вебінару щодо цифрових інструментів у роботі з дітьми з ООП

Цифрові інструменти у роботі з дітьми з особливими потребами

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

8 квітня відбудеться вебінар «"Цифровий учитель" та учні з особливими освітніми потребами: навчаємось, щоб навчати». Модератором заходу стане Спільнота сучасних учителів. 

Під час вебінару учасники зможуть обговорити причини збільшення кількості учнів з особливими освітніми потребами, зміни та використання цифрових інструментів у контексті онлайн-навчання.

Про свій досвід і знання розкаже Оксана Федоренко, перша заступниця директора Українського інституту розвитку освіти, освітня експертка з питань інклюзивного навчання та професійного розвитку педагогічних працівників, співавторка курсу «Цифровий учитель», кандидатка педагогічних наук.

Вебінар розпочнеться о 15 годині в Спільноті сучасних учителів

Зареєструватися на подію можна за посиланням

Джерело: МОН