Коректурні таблиці в роботі з дошкільниками: що треба знати вихователю

Сучасні педагоги постійно в пошуку ефективних інструментів, що дають змогу успішно, а головне, цікаво для дітей реалізувати освітній процес. І щоразу знаходять все нові й нові способи модернізувати, удосконалити традиційні засоби, що пройшли тривалу перевірку часом, — змінюють формати, створюють додаткові елементи тощо. Яскравий приклад — предметні картинки. Унікальний, багатофункціональний інструмент, який педагоги використовують роками в різних сферах освітньої діяльності. Способів використання — теж сила-силенна. Один з найефективніших — у форматі коректурних таблиць.

За браком свіжих методичних посібників і наборів коректурних таблиць педагоги змушені самостійно розробляти відповідні дидактичні матеріали. Утім, часто припускаються помилок і в процесі їх виготовлення, і в методиці використання. Багато педагогів застосовують коректурні таблиці й самі предметні картинки безсистемно. Тому пропонуємо розглянути особливості створення й використання коректурних таблиць як одного з ключових засобів збагачення пізнавального досвіду дошкільників.

Для чого потрібні коректурні таблиці

Коректурна таблиця — це, по суті, інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), що заповнені предметними картинками, цифрами та/або буквами, символами чи знаками, геометричними фігурами.

Коректурні таблиці мають широкі розвивальні можливості. Приміром, якщо кожну клітинку коректурної таблиці пронумерувати й підписати друкованим шрифтом, діти мимовільно за­па­м’я­то­ву­ватимуть цифри та образи друкованих слів. Якщо регулярно залучати дітей до роботи з коректурними таблицями, згодом вони навчаться зіставляти зоровий образ слова з буквеним виразом. У майбутньому це забезпечить оптимальну техніку читання, що ґрунтується на впізнаванні засвоєних раніше друкованих слів.

Коректурні таблиці можна використовувати, зокрема:

• щоб реалізовувати пізнавальні, інтелектуальні, мовно-мовленнєві завдання — фонетичні, лексичні, граматичні, словотворчі;
• удосконалювати математичні навички дітей — уміння рахувати, встановлювати послідовність, порівнювати, визначати форму тощо;
• закріплювати орієнтування в просторі — уміння послуговуватися словами-орієнтирами на кшталт «перед», «між», «вище», «нижче», «за» тощо;
• розвивати увагу та спостережливість.

Грамотно складена таблиця стане незамінним помічником педагога в освітньому процесі.

У чому відмінність від інших видів таблиць

На відміну від логопедичних таблиць, які зазвичай містять усього 4—6 по­в’я­за­них однією темою картинок, у коректурних зв’язки між окремими зображеннями не такі очевидні, одноманітні й лінійні. Діти, виконуючи завдання за змістом коректурної таблиці, мають самостійно віднайти ці зв’язки. До того ж та сама картинка може бути водночас елементом різних підсистем.

Наприклад, морква — слово, що починається на літеру «м», слово з двох частин; предмет трикутної форми й помаранчевого кольору; назва овочу з певним смаком; основа багатьох страв та улюблена їжа деяких тварин; зображення, що розташоване над, між, під іншими картинками в таблиці тощо.

Тематична палітра коректурних таблиць може бути доволі широкою й майже не змінюватися в різних вікових групах. Педагоги мають лише розширювати змістове наповнення й урізноманітнювати зв’язки між елементами теми. Адже кожна тема представляє якусь систему, що складається з численних елементів, об’єднаних різноманітними зв’язками. Кожен елемент може, своєю чергою, бути окремою підсистемою й утворювати з кількома іншими якусь єдність.

Тему «Весна» можна представити у вигляді кількох підтем: ознаки весни, весняний одяг, весняні роботи, пробудження рослин/тварин тощо. Тема «Транспорт» може об’єднувати такі підтеми, чи то пак підсистеми: транспорт наземний, підземний, залізничний, водний, повітряний; транспорт одноколісний, двоколісний тощо; транспорт пасажирський, спеціа­льний, вантажний; транспорт, що перевозить різну кількість пасажирів; транспорт міський, сільський, міжміський; транспорт, яким можуть керувати лише дорослі, дорослі й діти.

Таке змістове наповнення дещо пояснює й саму назву «коректурна таблиця» — таблиця, що дає змогу коригувати наше сприйняття об’єктів та явищ дійсності залежно від заданого фокусу уваги. Адже щоразу ті самі об’єкти та явища можна розглядати в новому ракурсі, опираючись на притаманні їм особливі ознаки та характеристики.

Як створити

Коректурну таблицю або навіть комплект цілком можна розробити самостійно. Але при цьому слід врахувати деякі правила щодо змістового наповнення й оформлення. Коротко окреслимо їх.

Змістове наповнення

Одна з помилок, яких найчастіше припускаються педагоги, — намагаються зробити таблицю якомога інформативнішою, унаочнити за допомогою неї якусь інформацію. Як результат, виникають завдання на кшталт: «подивіться — послухайте — запам’ятайте». Утім, для дітей важливіше самостійно знайти, зрозуміти, а відтак і запам’ятати, закладені в таблицю зв’язки.

Ситуація з практики НАТИСНІТЬ, щоб прочитати ↓ Педагог створила таблицю, яку умовно можна назвати «Визначні місця нашого міста». Для цього ретельно опрацювала історичну інформацію, сфотографувала відомі пам’ятники, історичні будівлі тощо. Зібрані фотоматеріали звела в таблицю, які планувала використовувати під час проєктної діяльності з краєзнавства. У чому ж помилка? А в тому, що така коректурна таблиця лише гарно унаочнила тему проєкту. Її основним призначенням було — доповнити, проілюструвати розповідь вихователя, щоб діти добре запам’ятали інформацію. При цьому основний принцип роботи з таблицею — спонукати дітей до самостійної інтелектуально-творчої гри — був втрачений. А отже, й розвивальний потенціал мінімізований. Має бути навпаки. Активним пошуком зв’язків між зображеннями в таблиці, їх осмисленням мають займатися діти. А дорослі — лише трохи їм у цьому допомогти. Тож у цьому випадку ліпше було використати не коректурну таблицю, а ілюстровану інтелектуальну мапу міста, яку діти створювали б разом з вихователем, або маршрутний лист з фотографіями, картинками, малюнками за результатами спільної з дітьми й батьками пошукової роботи.

Предметні картинки для коректурної таблиці слід добирати, групуючи зображення за кількома ознаками, як-от зовнішній вигляд, функціональне призначення, зв’язки з іншими діями чи предметамим тощо, а завдання продумувати так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати в них мовлення, мисленнєві операції й психічні процеси — сприйняття, увагу, уяву, пам’ять тощо. Зауважте, що на одне й те саме запитання можна отримати від дітей кілька різних відповідей. Адже в процесі самостійних роздумів і пошуків, кожна дитина дійде власних висновків.

Візьмімо до прикладу коректурну таблицю «Квіти». Окрім зображень ромашки, тюльпана, кульбаби тощо, до неї варто додати й такі зображення, що дадуть дітям змогу встановити різнорівневі зв’язки між квітами як угрупуванням та іншими елементами буття. Такі картинки можуть відображати, приміром: умови та місце зростання рослин; час цвітіння; способи використання; сезонну або святкову «приналежність», якщо така є; життєвий цикл — однорічні чи багаторічні; місце зростання — декоративні чи дикорослі; «помічників» — комах, птахів, що сприяють запиленню, людей різних професій, які доглядають; ознаки для класифікації — колір, форму, розмір, аромат тощо. Така таблиця допоможе закріпити й розширити уявлення дітей про квіти й по­в’я­за­ні з ними речі, дії та явища. Тобто — сформувати системне бачення квітки як елемента навколишнього світу.

Оформлення

Коректурна таблиця для роботи в молодшій групі має містити від 9 до 12, максимум — 16 картинок; у старшій — 20—25 картинок. Що менші діти, то очевиднішими мають бути зв’язки між зображеними предметами як тематичним угрупуванням.

Як свідчить досвід, коректурні таблиці — доволі ефективний інструмент для роботи з дітьми навіть раннього віку. Утім, для малюків коректурну таблицю найліпше створювати у вигляді набірного полотна. Це — засіб унаочнення інформації, суть якого полягає в динамічній зміні елементів. «Набірним» його називають, тому що елементи набирає розповідач — деталі з’являються та зникають, коли їх треба замінити на інші, а «полотном», бо засіб має вигляд рамки, на яку натягнуто шматок фланелевої тканини. Змінні елементи кріпляться до полотна завдяки липучкам на звороті. Таку рамку можна закріпити на стіні або встановити за допомогою спеціальної підставки на столі чи підлозі. Набірне полотно доцільно використовувати як ілюстративний матеріал, за змістом якого діти виконують завдання педагога, та як пласке ігрове поле для самостійної діяльності.

Коректурні таблиці бувають настільні, настінні й такі, що розкладають на підлозі. Кожен з різновидів має свої особливості й оригінальні цілі. Так, настільні таблиці призначені здебільшого для парного чи індивідуального використання. Зазвичай їх створюють на аркуші формату А4. Називаючи зображення, діти вказують на відповідні картинки або накривають їх фішками — пластиковими кришками, різноколірними картонними кружками, ґудзиками тощо.

Настінна таблиця передбачена для групової або підгрупової роботи. Зазвичай її створюють на ватмані формату А3. Зображення в такій таблиці мають бути достатньо великими, аби їх могли бачити всі діти. Настінні коректурні таблиці можна доповнювати прозорими кишеньками, у які потім вкладати картки чи фішки, що закриватимуть чарунки із зображеннями. Про вигляд і призначення карток/фішок слід домовитися з дітьми заздалегідь. Наприклад, водний транспорт можна позначати блакитними картками із накресленою хвилею, а повітряний — синіми із зображенням хмаринки. Настінну таблицю можна «виводити» за допомогою ком­п’ю­терної техніки на стіну чи екран.

Таблиця, із якою працюють на підлозі, первинно має вигляд порожньої дидактичної рамки, яку діти поступово заповнюють картинками, виконуючи різні завдання. Рамку для такої таблиці можна намалювати на підлозі фарбою або наклеїти за допомогою кольорової стрічки з оракалу. Чарунки, мають бути великих розмірів — орієнтовно 15 × 15—25 × 25 см. Так діти матимуть змогу не лише покласти в них картинку чи надруковане слово/букву, а навіть стати у відповідну завданню клітинку ногами. Цей варіант таблиці передбачає творчу гру дітей у підгрупах з 6—8 осіб.

Зауважте, що незалежно від формату таблиці картинки в ній обо­в’я­зково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття:

• слухового — завдання чи запитання дорослого;
• зорового — пошук відповіді на запитання чи розв’язання завдання.

У таблиці «Транспорт» недоцільною буде картинка із зображенням дівчинки на велосипеді. Адже тоді не зрозуміло, кого/чого стосується запитання — дівчинки чи велосипеда. Правильно використовувати чітке зображення конкретного предмета — велосипеда.

Картинки в коректурних таблицях мають бути реалістичними, аби діти легко впізнали зображене, і бажано однотипними — малюнки, фотографії або схематичні зображення. Це полегшить дітям сприйняття і дасть змогу дотриматися естетичних вимог. Можливий варіант — наповнити коректурну таблицю контурними зображеннями й додати завдання на розфарбування.

Як використовувати

Коректурні таблиці — універсальний інструмент, який допоможе «включити» дітей у заняття. Тобто їх можна використовувати на початку заняття як демонстраційний матеріал. Можна створити навколо таблиці проблемну ситуацію, запропонувати дітям обрати одне з двох протилежних припущень. Це дає змогу не лише активізувати пізнавальні процеси, а й наблизити дітей до тематичного кола питань, над яким працює група. Так, у процесі проживання теми «Мандрівники» доречно використати коректурну таблицю «Транспорт». Вона стане в пригоді, щоб закріпити й уточнити знання дітей, змоделювати проблемну ситуацію або виконати мовленнєво-творче завдання.

У межах основної частини заняття, об’єднавши дітей у невеликі підгрупи — команди, доцільно запропонувати їм менші за розміром таблиці. У командах діти змагатимуться, хто ліпше виконає спільне для всіх завдання. Можна також дати командам різні за змістом завдання. Тоді представники від кожної з них мають презентувати результати своє­ї діяльності й описати, як учасники виконували завдання. А це — чудова нагода попрацювати над зв’язним мовленням дошкільників.

Коректурні таблиці можна використовувати й поза заняттями як засіб і спосіб індивідуальної інтелектуальної гри чи цілеспрямованої роботи педагога з дитиною. У Додатку подано приклад коректурної таблиці із запитаннями й завданнями, які допоможуть опрацювати її зміст з дошкільниками.

Скачати

Додаток

Коректурна таблиця «Капелюх»

---

Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Окреслимо кілька способів, як можна організувати роботу за змістом коректурної таблиці.

Запитання й завдання до коректурної таблиці передбачають не єдину, а множинну, багатоваріантну відповідь. Це спонукає дітей до активного сприйняття зображень, неординарного роз­в’я­зан­ня завдання, заохочує їх до участі в інформаційній грі за змістом таблиці.

Під час роботи з коректурною таблицею «Йдемо до школи», що складається з 20-ти картинок, можна запропонувати дітям обрати й назвати:
• предмети, які складають у пенал;
• предмети, назви яких починаються з певного звуку, мають певну кількість складів;
• предмети, потрібні на уроці малювання/математики/письма;
• предмети, яким не місце на уроці читання тощо.
Аби не втомити дітей потоком запитань, доцільно сформулювати окремі з них у вигляді завдань, як-от:
• знайти серед кількох предметів зайвий;
• продовжити речення, що починається з певного слова — назви предмета в таблиці;
• назвати одним словом групу предметів, зображених у таб­лиці;
• визначити «сусідів» вказаної картинки;
• скласти історію, використовуючи назви заданих предметів тощо.

Для того щоб посилити розвивальний ефект коректурної таб­лиці, радимо добирати запитання, які спонукатимуть дітей не лише констатувати очевидний факт («Покажи, де зайчик», «Знайди, які предмети мають круглу форму» тощо), а шукати найточнішу картинку-відповідь, «перебираючи» очима численні варіанти.

Отже, коректурні таблиці — як і було заявлено напочатку, багатофункціональний інструмент, який можна ефективно застосовувати з різною освітньою метою. Головне, — знати, як правильно це робити, аби не звести розвивальний потенціал такого універсального помічника нанівець. Насамкінець зауважимо, що коректурні таблиці — не єдиний засіб для роботи з предметними картинками. На с. 12 цього числа журналу розповідаємо про дидактичну рамку й аналізуємо, що це — елемент коректурної таблиці чи самостійний інструмент.