Аналізуємо освітній процес: природничо-екологічний напрям

Психологи та педагоги переконують, що основи екологічного світогляду особистості закладаються в дошкільному дитинстві. Тому ознайомлення дітей з природою та формування в них основ природничо-екологічної компетентності має бути невід’ємною складовою освітнього процесу в дитячому садку. Для того щоб вчасно надати педагогам відповідну методичну підтримку, вихователь-методист систематично моніторить освітній процес. Поліпшити таку діяльність допоможе картка конт­ролю та практичні рекомендації, що взяти до уваги під час перевірки.

	Тема, мета і зміст
	Методи та прийоми
	Організація діяльності дітей
	Матеріали та інвентар

Тема, мета і зміст

Перше, на що слід звернути увагу під час конт­ролю, — як педагоги обирають тему й мету освітньої взаємодії з дітьми. Ці компоненти мають відповідати не лише програмовим вимогам, а й віковим особливостям, рівню знань та вмінь дітей.

Зверніть увагу на зміст освітньої взаємодії з дітьми. Іноді педагоги припускаються помилки, використовуючи прагматичний підхід під час формування природничо-екологічної компетентності дошкільників. Прагматичний підхід, або практицизм у ставленні до природи, вибудовується на основі знань про користь природи для людини. Використання цього підходу може сформувати в дітей думку, що всі об’єкти довкілля, які не несуть безпосередньої користі для людини, не потрібні й про них не треба піклуватися.

Педагоги мають вибудовувати природничо-екологічну освіту дошкільників на засадах інтеграції. Така діяльність передбачає розвиток у дітей чуттєвої сфери та позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля. Також у дітей слід формувати:

• уміння помічати красу довкілля, милуватися об’єктами та явищами природи;
• елементи екологічного світорозуміння;
• реалістичні уявлення про явища природи;
• практичні вміння та дбайливе ставлення до об’єктів природи.

Завдання педагога — послідовно формувати ці знання й уміння відповідно до основних законів природи, інтересів дитини та особливостей її мислення.

Уся інформація про об’єкти довкілля, яку педагог пропонує дітям, має бути достовірною та перевіреною.

Методи та прийоми

Проаналізуйте, які методи та прийоми використовують педагоги, щоб формувати в дітей природничо-екологічну компетентність. Спектр методів і прийомів має бути різноманітним, щоб підтримувати інтерес дітей до теми та спонукати їх до діяльності. Зазвичай під час освітньої взаємодії природничо-екологічного змісту педагоги використовують традиційні групи методів:

• наочні — спостереження, демонстрація;
• практичні — досліди, експерименти, ігри, праця в природі;
• словесні — бесіда, розповідь, читання творів художньої літератури тощо.

Для того щоб підвищити ефективність освітньої взаємодії з дітьми, педагоги також використовують специфічні методи й прийоми: полілог, моделювання, проєкт, проблемні ситуації тощо.

Проаналізуйте, які методи обирає педагог для реалізації освітніх завдань у межах конкретної теми, оцініть їх доцільність та дієвість.

Найчастіше вихователі закладів дошкільної освіти для пізнання з дітьми природного довкілля організовують спостереження. Це — один з основних методів ознайомлення дошкільників з об’єктами та явищами природи. Тому окремо слід проаналізувати особливості організації спостережень.

Визначте, наскільки вихователь володіє спеціальними опосередкованими методами активізації пізнавальної діяльності дітей, і чи вміють дошкільники накопичувати знання про навколишню дійсність під час різних видів діяльності.

Організація діяльності дітей

Під час конт­ролю визначте, наскільки педагог володіє методикою організації різних видів діяльності дітей та вміє враховувати індивідуальні особливості вихованців під час освітньої взаємодії.

З огляду на наочно-дійове сприйняття дійсності й конкретність мислення дошкільників освітній процес слід супроводжувати наочністю та спрямовувати в дієве русло, тобто давати змогу використовувати набуті знання під час різних видів діяльності.

Вихователі мають усвідомлювати, що діти сприймають довкілля через призму бачення дорослого. Самостійно дошкільники майже не звертають уваги на більшість об’єктів природи. Їхню увагу зазвичай привертають рухомі, цікаві своїм зовнішнім виглядом та поведінкою тварини, рідше — рослини. Тому треба допомогти дітям помітити хмари, ґрунт, траву, дерева, навчити розрізняти й пізнавати їх під час практичної діяльності.

Під час взаємодії з природою дошкільники ставлять багато запитань. Важливо своєчасно задовольняти їхню цікавість. Адже дошкільний вік — найсприятливіший для того, щоб навчити дітей не лише ставити запитання, а й уважно слухати відповіді. У процесі пізнання діти навчаються озвучувати свої спостереження й робити найпростіші висновки.

Коли перевірятимете організацію роботи з дітьми, пам’ятайте, що вона має допомагати роз­в’я­зу­вати освітні завдання відповідно до вимог Державного стандарту дошкільної освіти. Зокрема, для того щоб формувати в дошкільників природничо-екологічну компетентність, будь-яка діяльність, яку їм пропонує педагог має бути:

• вмотивована — слід дати дітям зрозуміти, що й для чого вони роблять, щоб вони виконували завдання охоче та з інтересом;
• посильна для дітей — коли педагог залучає дітей до діяльності, він враховує їхні вікові особливості та можливості, щоб вони мали змогу успішно виконати доручену справу;
• систематична — педагог організовує спілкування з природою як під час занять, так і в повсякденні;
• добре організована — педагог раціонально використовує час, забезпечує активність усіх дітей, пропонує їм індиві­дуа­льні завдання тощо.

У Державному стандарті дошкільної освіти визначено завдання щодо взаємодії дітей з рослинами й тваринами. Це допомагає дітям усвідомити, що природні об’єкти — живі організми, а не посібники чи іграшки; дає змогу упереджувати жорстокість у ставленні до них; виховувати відповідальність. Тому зверніть увагу, в який спосіб педагог забезпечує взаємодію дітей з об’єктами довкілля.

Під час пізнавальної діяльності дошкільники відкривають загадковий і складний світ природи. Вони отримують, аналізують, оцінюють і засвоюють інформацію через комплекс психічних процесів — відчуття, сприймання, увагу, пам’ять, уяву, мислення й мовлення. Участь у пошуково-дослідницькій діяльності сприяє формуванню в дітей реалістичних уявлень про причиново-наслідкові зв’язки в природі.

Прояви турботи дітей про рослини й тварин педагог має активізувати під час праці, яка спрямована на створення та підтримку умов, необхідних для проживання живих організмів. Доглядаючи за рослинами та тваринами, взаємодіючи з ними, дошкільники оволодівають елементарними трудовими навичками, у яких проявляється їхнє відповідальне ставлення до природного довкілля.

Під час природничо-екологічної освіти дошкільників слід пам’ятати й про ігрову діяльність. Педагог має використовувати готові дидактичні ігри, створювати нові ігри з природоохоронним змістом, адаптувати народні ігри тощо. Цікаво й невимушено засвоїти знання про об’єкти природи допомагають як рухливі ігри, так і будівельно-конструкційні з природним матеріалом — піском, снігом, листям, гілочками, камінцями тощо.

Зверніть увагу, які види дитячої діяльності організовує вихователь, щоб роз­в’я­зу­вати освітні завдання. Оцініть їх доцільність, відповідність меті освітньої взаємодії з дітьми.

Матеріали та інвентар

Окрему увагу під час перевірки зверніть на посібники, матеріа­ли та інвентар, які педагог пропонує дітям під час організації освітньої взаємодії.

Оцініть наявність і доступність дидактичного, ігрового, розвивального матеріалів у групах для реалізації змісту природничо-екологічної освіти дошкільників. Також проаналізуйте, чи доречні ті чи ті дидактичні матеріали під час роботи з дітьми в межах конкретної теми. Наприклад, якщо педагог організовує роботу з дітьми на території дитячого садка, то використання демонстраційної наочності може буде недоречним.

Проаналізуйте, з яким інвентарем діти працюють у природничому та дослідно-експериментальному осередках, на городі, у квітнику тощо. Увесь інвентар має відповідати віку дітей та санітарно-гігієнічним вимогам.

Отже, щоб формувати природничо-екологічну компетентність дітей, потрібно дати їм змогу вільно взаємодіяти з природою — вивчати її, досліджувати та дбати про неї. Якщо під час конт­ролю виявите недоліки в організації природничо-екологічної освіти дошкільників, обо­в’я­зково обговоріть їх з педагогічним колективом. Зокрема, підготуйте персональні методичні рекомендації для педагогів, у роботі яких виявите недоліки, та проведіть відповідні консультації. Також сплануйте спільні для всіх тренінги та семінари-практикуми, під час яких опрацюйте типові помилки педагогів під час організації природничо-екологічної освіти дошкільників.