Мій дім: реалізуємо проєкт

Запропонуйте дорослим сказати, де їхній дім, — і ви почуєте найрізноманітніші варіанти: від назви країни, рідного міста чи села до філософських суджень на кшталт «там, де рідні мені люди». І кожна відповідь буде правильною. Часто другим домом для нас стає улюблена робота, де проводимо більшість часу. Та й планета Земля — теж дім для всіх її мешканців! Думки дітей щодо цього будуть значно конкретнішими. Адже на емоційно-чуттєвому рівні вони ще не по­в’я­зують із рідною домівкою такої гами почуттів, як дорослі. Розширити уявлення дошкільників про дім і сформувати ціннісне ставлення до нього покликана тема проєкту «Мій дім» (див. Додаток).

Цілісності будь-якій проєктній діяльності надає проблемне запитання, спільний пошук відповіді на яке і складає її сенс. Проблемним запитанням проєкту на тему «Мій дім» є таке: «Що треба зробити, аби будівля стала домом?».

Розпочніть реалізацію проєкту з формування в дошкільників уявлень про те, що ми називаємо домом. За допомогою ілюстративного матеріалу діти усвідомлять: попри розмаїття домівок, є те, що об’єднує їх усіх, дає змогу називати спільним словом — дім.

Об’єднайте дітей у підгрупи та запропонуйте їм самостійно, за допомогою різних засобів художньо-предметної діяльності, створити один із варіантів споруд, як-от: юрта, хата, гніздо, шпаківня, буда тощо. Це допоможе їм усвідомити, які спільні елементи роблять споруду житлом.

Слова «батьківський дім», «сім’я», «родина», відчуття «я вдома, а значить я в безпеці» всотуються в підсвідомість людини з перших років життя. Проте дім, домівка — це притулок і захист не лише для людини, а для будь-кого живого: звіра, птаха, комахи тощо. Тож маємо навчити дітей із повагою ставитися не лише до іншої особистості, істоти, а й до її особистої території — житла. Для цього запропонуйте дітям під час проєкту встановити зв’язок між потребами мешканців та особливостями їхнього житла.

Запропонуйте дітям під час проєктної діяльності відшукати відповіді на запитання:

• чому курка менша за собаку, а живе в будиночку, більшому за розміром, ніж буда;

• чому ластівка будує гніздо, а мишка риє глибоку нірку;

• чому життя у великому місті потребує побудови багатоповерхівок.

І знову зауважимо: потрібно організувати активність дітей так, щоб не дорослий, а саме вони робили свої відкриття під час творчої взаємодії. Усе це допоможе дошкільникам на наступних етапах розгортання проєкту усвідомити різницю між поняттями «дім», «споруда», «житло» та «будівля».

Для того щоб допомогти дітям відшукати відповідь на згадане проблемне запитання, важливо пояснити їм не лише загальні функції житла та основні елементи людської домівки, а й важливість того, що робить кожен дім несхожим на інші. Облаштування та оформлення дому; обладнання, що робить його безпечним — своєрідною фортецею; сімейні традиції та ритуали — усе це вказує на характери, інтереси, культуру мешканців дому, його господарів. Пояснюючи це, педагог має підвести дітей до думки, що хоча стіни, вікна, меблі чи інші речі, що містить дім, мають важливе значення, але не вони, а саме люди та їхні взаємини роблять житло домом.

Поступово діти усвідомлять, що дім для людини, а тим паче батьківський дім — надійний причал. Тому, як не штормило б у нашому житті, завжди незрівнянно легше тим, у кого він є, кому є куди повертатися щодня, зокрема з далеких мандрів. Дім — це фортеця, міць, прихисток, затишок, сімейне вогнище, осередок тепла й любові. Звісно, розуміння цього настане не одразу, проте варто з чогось почати.