Готуємося до виступу перед атестаційною комісією

Ситуація атестації стресогенна для більшості педагогів, навіть коли атестуються досвідчені вихователі зі значним педагогічним стажем, робота яких була неодноразово відзначена грамотами міського й обласного управління освіти. Часто підготовка до атестації й атестація негативно впливають на їхнє здоров’я та життя. Вони хвилюються, що їх можуть запросити на засідання атестаційної комісії й доведеться виступати з доповіддю та відповідати на запитання.

Що спричиняє стрес

Для педагогів, на відміну від усіх інших категорій працівників, атестація — це стресогенне явище через специфіку їхньої роботи. Вони болісно сприймають втручання у свою професійну діяльність, особливо оцінювання їхньої праці, — і це легко пояснити.

Педагог — професія «влади». Манера владарювати в позитивному сенсі, вести за собою, бути відповідальним є причиною того, що педагог звикає «стояти на постаменті», бути головним, навчати й повчати. Так у нього формується стереотип, що нав­чати може лише він і саме він. Тому ситуація, коли навчають і пов­чають його, для педагога подвійно стресова. Атестація перевертає звичну для педагога ситуацію зверхності та домінування «догори дриґом».

Отже, нагальне завдання практичного психолога або вихователя-ме­тодиста під час психологічного супроводу педагога, який атестується, — сформувати в нього адекватне ставлення до процедури атестації, виробити певні навички та форми поведінки у стресових ситу­аціях.

Що врахувати під час підготовки

Атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього запитань, зокрема пов’язаних із поданими документами. У такому разі педагогічного працівника можуть попросити презентувати себе як фахівця та свій досвід роботи.

Через своєрідність професії публічний виступ перед атестаційною комісією інколи стає для педагога непереборною перепоною. Для того щоб такого не сталося, а публічний виступ відбувся яскраво, підкреслив професіоналізм педагога, варто проаналізувати процес виступу та розставити в ньому ключові акценти. У такому аналізуванні варто врахувати:

• особистісні аспекти мовця;
• особливості аудиторії та атестаційної комісії;
• регламент виступу.

Пропонуємо розглянути ці аспекти детальніше.

Особистісні аспекти мовця

Необхідно допомогти педагогу сформувати впевненість у собі під час публічного виступу. Це стосується презентації власного дос­віду та специфіки його подання.

Свої напрацювання представляє конкретний педагог — фахівець своєї справи, який має власний унікальний досвід у взаємодії з дітьми, їхніми батьками й колегами. Тож варто зосередитися саме на аспекті неповторності досвіду. Утім, невиразне мовлення, тремтіння голосу може нівелювати будь-які унікальні й надзвичайні професійні здобутки педагога.

Варто сформувати в педагога установку на впевнене, чітке й голосне мовлення під час виступу. При цьому виступ має бути інформативним і чітко структурованим.

До особистісних аспектів належить налаштованість педагога на процедуру атестації та членів комісії. Тому слід допомогти педагогові не сприймати їх негативно. Варто нагадати йому вислів: «Ситуа­ція є такою, якою ми її сприймаємо». Націльте педагога на те, що в поки невідомій для нього аудиторії обов’язково є позитивно налаштовані люди, які з розумінням ставляться до процедури атестування. Нагадайте педагогу, що дивитися на слухачів слід доброзичливо — вони потрактують такий вираз обличчя як дружній і гідний довіри. Не слід втуплювати очі у стелю чи підлогу, треба підтримувати зоровий контакт зі слухачами.

Для того щоб розповідь була природною та цікавою, варто передавати потрібну інформацію як частину життя. Адже це і є частина життя людини — професійного, яке вона проживає разом із дітьми, їхніми батьками, колегами.

Педагогові не слід боятися додавати особистий аспект. Згадайте, що навіть грамотно поставлену, проте холодну промову не сприймають — її слухають, але не чують. Тож педагог має сам вірити в те, що розповідає.

Атестаційна комісія та аудиторія

Найбільший стресор для будь-якої людини — невизначеність ситуації, її невідомість. Тому бажано заздалегідь поцікавитися, де відбуватиметься атестація, хто входить до складу атестаційної комісії, зокрема, чи є серед її членів фахівець відповідного профілю. Знання про якісний склад атестаційної комісії допомагає адекватно вносити зміни у виступ.

Якщо у складі комісії переважають чиновники, то їх більше цікавлять формальні здобутки педагога, результати його діяльності. Натомість колегу — педагога, який входить до складу комісії, цікавитимуть конкретні деталі з досвіду роботи.

Розмір аудиторії, у якій відбуватиметься атестація, впливатиме і на вибір місця, з якого педагог звертатиметься до комісії, а також на силу голосу, з якою йому слід говорити. Здебільшого місце для доповідача — педагога, який атестується, — визначено заздалегідь. У певному місці стоїть трибуна чи стілець. Однак, якщо це місце незручне для конкретного педагога, його можна й варто змінити:

• вийти з-за трибуни і стати поряд із нею або ж перед нею;
• підійти ближче до проєкційного екрана, якщо виступ супроводжується презентацією;
• розташуватися ближче чи далі від столу, за яким сидить комісія.

Інколи найменші зрушення в усталеній обстановці допомагають людині ввійти в неї та «обернути» ситуацію на свою користь.

Регламент

Зазвичай регламент виступу чітко визначений, проте поцікавитися про нього слід заздалегідь і відповідно до цього планувати вис­туп. Зазвичай в один день атестуються одразу кілька педагогів, тому варто дізнатися черговість виступів. Якщо педагог виступатиме одним із перших, слід бути готовим до великої кількості запитань. Натомість, якщо його виступ один з останніх, — варто врахувати певну стомленість членів комісії та бути готовим скоротити свій виступ.

Отже, подані рекомендації допоможуть педагогу скласти цілісне уявлення про себе, свій виступ, той простір, у якому він виступатиме, і слухачів. Він зможе усвідомити й прийняти це випробування як щось звичне та зрозуміле. Це знизить його тривожність і хвилювання перед відповідальною подією в його професійному житті. Відтак під час атестації педагог вільно орієнтуватиметься в матеріалі під час виступу, корегуючи його зміст, структуру й тривалість відповідно до ситуації.